Андрущенко Валерія,

Чугуївського ліцею №5, учениця 11 класу

Надихнула вчителька української мови та літератури Чуб Вікторія Володимирівна

"Чому бути українкою – це моя суперсила?"

Я – українка, представниця сильної та сміливої нації – це моя суперсила. Ми живемо у дуже складний та важливий для нашої історії час, захищаємо наші землі від держави-терориста – Росії. Український народ об’єднався, захищаючи від ворога важливі для себе речі: землі, історію, культуру, майбутнє. Це національна ідея, довкола якої об’єдналася наша країна й увесь світ.

На жаль, це не перша наша боротьба за свободу та права. За всю історію України було дуже багато складних битв, але зараз триває найважливіша боротьба за нашу країну та національність. Але українці – сильна та незламна духом нація, доказом цього є всі сучасні події. Те, як ми тримаємося вже більше ніж півтора року війни та допомагаємо один одному, мужньо даємо відсіч ворогу, вражає увесь світ. На успіхи України Росія відповідає мобілізацією, масованими обстрілами енергетичної інфраструктури України та просто відвертими терактами на кшталт випадку з Каховською ГЕС 6 червня 2023 року, що стало екологічною катастрофою та результатом загибелі великої кількості тварин і людей. Через рік після початку вторгнення мета Кремля поглинути Україну, на думку більшості аналітиків, стала недосяжною, а спроби росіян повністю окупувати принаймні Донбас розбиваються об місто-фортецю Бахмут. Але, що найголовніше, наприкінці першого року війни західні союзники почали говорити не просто про підтримку України, а про необхідність її перемоги на тлі повної поразки Росії.

Коли ми всі прокинулися від обстрілів 24 лютого 2022 року, чи могли уявити собі, що за один рік відбудеться стільки історичних подій? Але в нас є духовність, любов, віра, дух свободи та гостре відчуття потреби боротьби за справедливість – це все фундаментальні камені нездоланності українського козацького духу. Тут я хочу згадати цитату Кузьми Скрябіна: «Я не знав визначення опорів, опір є або його нема. Потрібно чинити опір, якщо тебе хочуть злизати, стерти з твоєї землі», бо вона дуже точно описує нашу потребу до захисту нашого рідного краю.

Але незважаючи на все це, ми стоїмо, боремося та захищаємо нашу неньку. З плином історії ми довели свою незламність та силу духу. Зараз кожен українець та українка мріють тільки про одне – перемога над ворогом та мирне небо. Кожен із нас робить все для цього, і я не є винятком. З початком війни я усвідомила дуже багато, і, як у кожного свідомого українського підлітка, у мене свій фронт – освітній. Для боротьби з пропагандою та розвитком всього українського, для кращого майбутнього України я старанно навчаюся, спілкуюся українською мовою, що дуже важливо для збереження нашої культури, бо доки живе мова, доти живе народ і його держава. Я вивчаю історію України, щоб свідомо фільтрувати та протистояти інформаційній пропаганді та фейкам. Ну і, звісно ж, надсилаю гуманітарну допомогу та продовжую донатити у благодійні фонди.

Я пишаюсь усім, що належить до історії України, починаючи з мови та наших традицій. З упевненістю можу сказати, що разом ми переможемо ворога і будемо жити у вільній країні – нашій рідній Україні. Як казав славетний Кобзар: «Борітеся – поборете, Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!»

Таким чином, з гордістю можу сказати, що бути українкою – це моя суперсила, і я пишаюся своїм походженням.