У Попасній війна почалася у 2014 році. Росіяни наступали на Луганську область. Я жила на околиці міста, все бачила на власні очі. У перші дні відключили світло, воду та газ. Снаряди били прямо по житловим будинкам, валили квартири, в яких жили сім'ї. Було багато загиблих — багато хто не встигав дійти до своїх будинків. Я майже весь час провела у підвалі, боялася виходити, сподівалася, що скоро все затихне. На жаль, довелось виїжджати. З родиною евакуювались до Харкова.

У 2022 році все повторилось знову. Мої рідні залишались у Попасній, я не знала, як їх звідти забрати. 

Миру я чекаю вже десять років. Не втрачаю надію, сподіваюсь, що скоро це станеться. Я дуже сподіваюся, що війна скоро закінчиться. Хочу продовжити життя в Україні, щоб діти ходили до школи. Хочу просто жити й працювати.