Мої діти люблять футбол і малювання. Донька Софія мріє навчитися грати на фортепіано, а син Марк - займатися програмуванням. Найбільше Марку не вистачає друзів, адже через постійні переїзди він уже змінив п'ять шкіл.

Війна принесла в життя наших дітей важкі втрати. Найболючішим випробуванням стала смерть батьків, яка назавжди залишила слід у їхніх серцях.

Ще у 2014 році ми були змушені переїхати до Одеси, де прожили п'ять років. Під час пандемії придбали квартиру в місті Лиман Донецької області, сподіваючись нарешті знайти свій дім. Але після початку повномасштабного вторгнення, коли Лиман почали обстрілювати, ми були змушені виїхати спочатку до Умані, а згодом - до Німеччини.

Найстрашнішим став день, коли я усвідомила, що ми втратили все, що будували роками. Наша родина займалася організацією дитячих свят. Напередодні Нового року ми перевезли з Одеси до Лимана всі костюми та обладнання для роботи. Уже в перші дні війни через обстріли ми втратили свій бізнес. Згодом стало відомо, що наш дім також зазнав значних руйнувань.

Попри всі випробування, я найбільше хочу, щоб мої діти більше не втрачали друзів, свої домівки та можливість спокійно мріяти про майбутнє.