Ми з Донбасу, з Добропілля. Перший день війни запам'ятався страшною трагедією. Це дуже важко пережити і важко про це розповідати. Почалися прильоти, вибухи, і ми вимушені були виїхати.

Найважче – це покинути свій рідний дім. Розкидало нашу родину. Ми тут, а вони - в Добропіллі. Дочка моя ще працює там. У Добропіллі ми щомісяця отримували допомогу і від Фонду Ріната Ахметова, і від інших. А зараз у Києві для нас нічого немає, ніде не отримуємо гуманітарку. Мрію додому повернутися.