Наш будинок був зруйнований, ми залишилися без нічого. Загинуло багато наших друзів.

У той день нам зателефонували зі школи, а згодом ми почули вибухи. Нам сказали, що почалася повномасштабна війна. Діти все почули й зрозуміли самі.

Найстрашнішим стало те, коли до нас прийшли російські солдати з обшуком і заявили, що наша родина — «укронацисти». Нас виводили, постійно залякували та пограбували. Це був момент, який неможливо забути.

Під час окупації наші банківські картки були заблоковані. Не було світла, води, їжі. Дитина на той момент була зовсім маленька, були великі проблеми з памперсами та сумішшю.

Мій син постійно був із подушкою в підвалах — і навіть зараз він не розлучається з нею.