На початку війни Ольга Михайлівна із чоловіком залишилися без житла. Будинок розбомбили, тепер вони живуть на орендованій квартирі. Пенсій ледве вистачає, щоб сплатити за житло, а на лікування двом онкохворим грошей не залишається.

Дуже страшно було у першийо день. Ми жили у Катеринівці. Спочатку нам знайомі з Попасної зателефонували і сказали, що їх бомбардують, і ми їх покликали до себе. А потім і в нас почалося. Як це було страшно… Скільки разів ми з городу бігли і на колінах повзли, це жах!

Де ми тільки не ховалися і в будинку, і в підвалі. Бомбили сильно, у нас у селищі горіли будинки, ми бігали, гасили. Коли наш будинок розбомбили, ми з чоловіком свої речі забрали та поїхали. Залишили там меблі, та й годі.

Ми зараз винаймаємо квартиру в Попасній. Умови нормальні, тільки за квартиру дорого платити, а пенсії зовсім малі. Ми з чоловіком інваліди, захворіли на онкологію. Я опромінювалася 52 рази, робила 11 хімій. Чоловіку ногу відрізали. Раніше я постійно лікувалася, тепер нема за що. А жити хочеться.

Чоловікові фонд «Карітас» на ліки давав гроші один раз. А найбільше Рінат Ахметов допомагав. Коли ми жили на селі, нам постійно давали продукти. То була велика допомога.

Мріємо про мирне життя, щоб люди жили в достатку і не сиділи голодні.