Мені 70 років, я з міста Оріхів. 24 лютого ми прокинулися від вибухів. Обстріли - це дуже страшно.
Деякий час ми ще були вдома. А потім нам розбили будинок.
Розбили і дах, і двері з вікнами. Тоді ми виїхали до Запоріжжя, тому що не далеко від Оріхова. Ми з чоловіком - пенсіонери і залишилися без нічого.
На своїй машині виїхали. Ми вже у віці - то нас ніхто не чіпав.
Наша сім’я роз’їхалася по всій Україні. Ми залишилися без своїх домів, і тепер не знаємо, куди повертатися. Хотілося б дожити і померти в рідній хаті, а не скитатися по всьому світі.
Ми спочатку думали, що це ненадовго, але зараз - вже навіть і не знаємо. Дивимося новини, цікавимося і чекаємо. Говорять, що можливо, в цьому році і закінчиться.
