Наша родина втратила все, що мала. Рашисти змусили нас виїхати з рідного дому. Ми були вдома, коли почули, як пролітають три ракети. Тоді мені зателефонувала мама і сказала, що почалась війна.

Донька ще спала. Коли я їй про це сказала, вона злякалася, але ще не до кінця усвідомлювала, що відбулося. Страх і тривожність не залишали нас ні на хвилину.

До нашого дому прийшли ФСБ-шники з обшуком, який тривав кілька годин. Довго ми перебували в окупації, коли не було готівки, ліків і продуктів. Часто допомагали місцеві волонтери, привозячи найнеобхідніше.

Ці події залишили глибокий слід у наших серцях, і ми досі мріємо про безпечний дім, мирне життя і повернення до рідної землі.