Ми жили в Мар’їнці, на кордоні з Донецьком – в трьох кілометрах. Ми вісім років прожили там під обстрілами. Коли повномасштабна почалася, ми виїхали, тому що розбили Мар’їнку повністю: немає ні хати, ні двора, і Мар’їнки повністю немає.

Виїжджали на своїй машині. Прожили в Кураховому декілька місяців, тоді ще могли навідуватися додому. Коли ми приїхали останній раз, то побачили від хати руїни.

Тоді ми виїхали в Київську область, бо тут у нас друзі були. Донька зараз в Селідовому, а невістка з онуком - в Германії.

Хочемо миру, щоб не було війни – це найголовніше наше бажання.