Брага Ганна, 9 клас
Дружелюбівська філія Добровеличківського ліцею «ІНТЕЛЕКТ» Добровеличківської селищної ради

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Моя Батьківщина – квітуча, вільна, незалежна Україна. Я – українка, я горда, що народилася і зростаю на цій славній землі. Ще з давніх давен український народ славиться своєю стійкістю, витримкою та незгасною силою духа. В кожного українця в крові тече жага до свободи та незламна сила, що передавалася в спадок ще від наших предків. Тяжко далася нам незалежність, але ми її вибороли і не подаруємо нікому.

Українці дуже багато пережили утисків, приниження, але ніякий ворог не зміг зламати нас, наше прагнення бути вільними, жити на своїй родючій та незалежній землі. Згадуючи минуле нашого народу, я ще більше пишаюся своїми предками. Ми так багато пережили приниження, особливо в роки кріпацтва, адже у нас забрали найголовніше – нашу волю. Закріпачення швидко розміщувалось на наших територіях, популярність на те, щоб мати свого «раба», стала показом статусу серед впливових людей. З українців знущалися, часто принижували, при кожній можливості випорювали, змушували робити жахливі речі. Особливо жорстоким ставленням до своїх кріпаків було у відомої нам Катерини ІІ. Але не зважаючи на це, наші українці не припиняли намагатися боротися за волю. Гарними прикладами цього є всім відомі діячі, такі як : Тарас Шевченко, Іван Франко, Лесь Курбас та інші. Не дивлячись на їх тяжку долю, вони продовжували боротися й залишили слід в історії, який ми вивчаємо і сьогодні. Це вірші, твори, збірки, оповідання, картини тощо.

Всі борці за свободу, незалежність України заплатили дорогою ціною, своїм життям. Але ми всі випробування витримали. Ми на ставали на коліна перед жодним ворогом: ні татаром, ні москалем. Події сьогодення знову випробовують нас, українців! Ми повинні знову доводити всьому світові незламність та нескореність української нації.

24 лютого 2022 року – початок історії, яка не забудеться і не пробачиться ніколи. Саме цього дня російські окупанти здійснили вторгнення на нашу землю, з цього часу українці страждають від дій орків, вмирають військові, мирне населення, діти…. Кожного дня на нашій планеті зменшується кількість українців. Вороги знищують все, що бачать: міста, будинки, людей, тварин. Все, до чого торкається їхня рука, вмирає. Наші військові рятують людей під градом ракет, захищають нашу країну, не дивлячись на умови, що їх оточують. Насамперед учасники ЗСУ думають про нашу безпеку, часто забуваючи про свою. Українські захисники та захисниці продовжують боротися та підтримувати незламний дух, співають українські пісні, сміються, але в душі кожного з них палає нестримний біль, який нічим не можливо згасити. Це втрата близьких, знайомих, рідних, побратимів. Українці ніколи не зможуть і не пробачать цього вчинку, як сказав Чак Паланік: «Важко забути біль, але важче згадати радість. Щастя не залишає пам’ятних шрамів». Не важливо, які відносини в нас з цією країною були раніше, але ці ми ніколи не забудемо.

Бог дає випробування тим людям, які можуть їх подолати. Значить, ми – сильна нація і обов’язково все витримаємо. В єдності наша сила, лише разом ми незламні і непереможні!!!

Мої рідні також на війні, тому я знаю, що таке війна і як це відчувати кожного дня страх за втрату близької людини. Хочу побажати кожній людині, яка спить вдома у теплому ліжку, хоч на хвильку задуматись про тих, хто ночує і днює в окопах. Ми завдячуємо нашим героям-захисникам за можливість навчатися, працювати і жити в той час, коли вони нас захищають, віддаючи власне життя.

Я дуже вдячна волонтерам, які допомагають нашим військовим, людям що «донатять» на ЗСУ. Наша школа бере активну участь у різноманітних заходах та акціях на допомогу ЗСУ. Разом з іншими я плету маскувальні сітки, в’яжу шкарпетки, виготовляю різні листівки та сувеніри для наших захисників. Ми організовуємо та проводимо ярмарки, де збираємо кошти не необхідні речі для наших героїв, ми готуємо та передаємо військовим смачну випічку та продукцію. Своєю підтримкою ми допомагаємо нашим воїнам наблизити перемогу. Тому я прошу людей не залишатися байдужими, а долучатися до таких фондів допомоги, щоб врятувати нашу країну.

ПЕРЕМОГА за нами!!! Все буде Україна!!!