«Ми з дітьми були на майданчику, і стали падати «гради»

Коли для вас почалася війна?

Війна розпочалася 26 травня 2014 року. У той день стріляли в Донецьку. Я займалася за своїм родом діяльності митним оформленням, і ось у той час, 26 числа, я була в Донецьку, на митниці, на оформленні вантажів.

Ми були в аеропорту, слава Богу, тільки виїхали за Спартак, за міст. І ось ці вибухи! Як ми залишилися живі – це дякувати Богу.

І тоді 30 числа ми виїхали до Дніпропетровської області.

Тобто ви бачили все?

Звичайно, бачили. Батьки сиділи вдома разом з дітьми, у підвалах. А ми на роботі без води та світла з акумуляторами працювали.

У мене є дві сестри, і вони народили діток. Одного – у квітні, йому було три місяці, а другого – у червні, йому було півтора місяця. І ми змогли з усіма дітьми виїхати. Моєму старшому синові тоді було п’ять років.

У однієї чоловік поїхав на «Коксохім», тому що не можна було залишити це виробництво, власне, як і мій чоловік. Один із чоловіків сестер залишився з нами. Півтора року називав нас з сестрами його дружинами.

Повертатися додому збираєтеся після війни? Чи ви вже повернулися?

Ми вже повернулися, наприкінці 2015 року, тому що вдома робота, а там жити у двох кімнатках нам всім нереально.

Старша сестра з дітьми переїхала ближче до Димитрового, зараз це Мирноград. Ми переїхали в Родинське. Одна із сестер так і залишилася з родиною в Дніпрі, тому що вони бояться, адже вони в Авдіївці живуть. А ми повернулися до себе додому. Відновили, нам трохи допомогли з ремонтом. Дах, вікна замінили. Допомагали і Червоний Хрест, і «Людина в біді».

Загострилося тут у 2017 році знову – і виїжджали ми на два тижні, тому що я була вагітна. До війни дуже довго лікувалася, щоб з’явилася перша дитина. А ось ми додому повернулися і вийшла друга!

Які зміни принесла війна у ваше життя? Як вона вплинула на ваш повсякденний побут?

По-перше, ми раніше багато планували, багато збирали й хотіли купити і житло. Дитина старша пішла до першого класу 18 грудня в Дніпропетровську, тому що все думали, що повернемося. І в школі випускного не було.

Нам довелося повернутися додому. Трохи тихіше стало – і додому приїхали.

Ви отримували якусь гуманітарну допомогу?

Так! Ми коли переїхали в Родинське, отримували з Фонду Ріната Ахметова. У період вагітності нам теж ці набори давали.

Добре теж виходило в Родинському. Звільняли Авдіївку 26 липня, а 28 у мене народилася племінниця. Мій рідний брат [із дружиною], у той день виїжджали, ледве виїхали, довелося робити кесарів розтин, страшно було. І ось як вони приїхали в Родинське – Фонд допомагав. Видавали каші, суміші, дитяче харчування, і нам теж. І батькам видавали ці товари, продукти.