"Мені за себе не страшно було. Але донька - за що їй таке?" - згадує викладач Маріупольського держуніверситету Сергій Пахоменко.
З 1 березня в коридорі спали дружина та донька. Сергій – у ванній кімнаті. Вікна закривали подушками та книгами. Коли у місті відключили світло, почалося масове мародерство. Місцеві тягли все: телевізори, п'ять тазиків, 10 пуховиків. “Я побачив хаос. Почалася епопея із виживанням. Посилилися обстріли та бомбардування. Повний Армагеддон настав, коли зник зв'язок, вода та газ”, - розповідає Сергій.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.