Мені 75 років. Живу у Львові. Про початок війни дізналася від подруги. Ця звістка була як грім серед ясного неба. 

Мене шокує те, що росіяни вбивають цивільних, навіть дітей. Шокують випалені міста. 

Я маю хліб і продукти. Великих проблем немає. Тільки морально вбиває те, що відбувається. Увесь час переживаю. Страшно. Лише спілкування з друзями допомагає відволікатися. 

Я не збираюся виїжджати зі свого міста. Чому маю їхати зі своєї землі? Я тут народилася, виросла. Тут поховані мої рідні й близькі. 

Хочу, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Думаю, що це станеться наступного року.