Мені 75 років. Живу у Львові. Про початок війни дізналася від подруги. Ця звістка була як грім серед ясного неба.
Мене шокує те, що росіяни вбивають цивільних, навіть дітей. Шокують випалені міста.
Я маю хліб і продукти. Великих проблем немає. Тільки морально вбиває те, що відбувається. Увесь час переживаю. Страшно. Лише спілкування з друзями допомагає відволікатися.
Я не збираюся виїжджати зі свого міста. Чому маю їхати зі своєї землі? Я тут народилася, виросла. Тут поховані мої рідні й близькі.
Хочу, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Думаю, що це станеться наступного року.