Алла згадує, як 24 лютого прокинулася від звуку ракет. Спантеличена і трохи в паніці, Алла почала запасатися всім, чим могла: набрала воду в ємності, приготувала тісто для хліба, адже боялася, що не буде світла і їжі. Алла з донькою почали готувати для захисників: пекли хліб, варили борщ, ліпили вареники. Волонтерська праця стала невід'ємною частиною їхнього життя. Алла разом із іншими жінками щотижня збираються, щоб випікати до 30 ящиків пиріжків і коржиків для військових.