Дончик Назарій, 10 клас
Вінницький ліцей 7 ім.Олександра Сухомовського
Вчитель, що надихнув на написання есе: Засімович Олена Іванівна

Моя Україна майбутнього

Мир - стан спокою й гармонії, період між війнами. Для мене мир - злагода та відсутність будь-яких конфліктів. А також це стан, коли люди живуть у гармонії одне з одним.

Україна майбутнього в моєму баченні може зовсім не збігатися з вашим, проте це нормальне явище. Україна майбутнього - це економічно розвинена країна, в якій стрімко змінюється інфраструктура, процвітають культура, наука й мова.

У моїй Україні майбутнього немає жахливих хрущовок часів радянського союзу. Немає памʼятників Пушкіну, Лермонтову та Катерині ІІ, у моїй країні є сотні, а може навіть і тисячі визначних людей, яким потрібно ставити памʼятники, адже вони розвивали нашу культуру, а не пригнічували її як російська еліта.

У моїй країні не буде місця російськомовному населенню, тому що ми інша країна, яка не хоче та не буде ніяк повʼязана з нашим сусідом. Українська мова демонструє свою ідентичність на світовому рівні. У нас попереду ще так багато своїх винаходів, своїх письменників, акторів та співаків.

Коли закінчиться війна та настане довгоочікуваний мир, я зі своєю сімʼєю поїду в Крим на НАШЕ Чорне море. Будемо святкувати, як і всі українці, маючи неймовірні плани на нашу прекрасну країну – квітучу й незалежну.

Увесь світ вже знає, які ми сильні та непереможні, бо ми – УКРАЇНЦІ.

А коли ми знімемо рожеві окуляри, ми точно зрозуміємо, скільки талановитих, життєрадісних та цілеспрямованих людей загубила ця війна. Скільки молодих та навіть юних душ вона забрала…

Але поки ця війна не закінчена, допоки кожен кілометр нашої рідної землі не відвойований, ми не маємо права опускати руки.

Це есе дало мені зрозуміти, що мир у моїй прекрасній державі багато чого означає для населення та підростаючого покоління. Я зрозумів, що в такі складні часи від мене залежить майбутнє моєї країни.

СЛАВА УКРАЇНІ!!!