Юдіна Анастасія, 9 клас, КЗСОР "Конотопський обласний академічний ліцей "Лідер"

Вчитель, що надихнув на написання — Тропак Дар'я Вікторівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Війна. Саме так  називається найжахливіша подія людства. Це завжди трагедія, яка змінює життя людей назавжди. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, моє життя перевернулося з ніг на голову. Я хочу поділитися своїми переживаннями та відчуттями в цей складний період.

На початку війни я відчувала шок і безпорадність. Новини про обстріли, бомбардування та окупації областей не давали спокою. Здавалося, що весь мій внутрішній світ впав під навалою жахливих новин.

Я пам'ятаю, як разом із родиною ховалася у погребі, лякаючись кожного вибуху. Ці миті страху стали частиною нашого повсякденного життя.

Однак серед хаосу, я також побачила неймовірну силу людського духу. Люди об'єднувалися, допомагали одне одному, підтримували тих, хто потребував допомоги. В ті моменти я зрозуміла, що навіть у найтяжчі часи ми можемо бути світлом та рукою допомоги одне одному.

Навчання в школі стало ще одним викликом. Заняття перейшли на онлайн-формат, але для нас це не стало проблемою, адже в часи ковіду ми також сиділи на онлайн навчанні, але тоді ми боялись віруса, а зараз ракет та дронів.

Крім того, війна змінила мої погляди на життя.

Я почала більше цінувати прості речі: спілкування з друзями, прогулянки з собакою на свіжому повітрі, час, проведений з родиною.

Я навчилася жити одним днем, бо що буде завтра, ніхто не знає.

Цей досвід навчив мене цінувати життя та людей навколо мене. Я вірю у перемогу та краще майбутнє моєї країни.