Війна застала Ольгу у рідному Мелітополі - о шостій ранку місто сколихнули перші вибухи. Разом із донькою вона виїхала до сусіднього Токмака, де майже місяць прожила в підвалі, а повернувшись до Мелітополя, зрозуміла: нормального життя там уже немає. Донька вирушила до Норвегії й забрала Ольгу з собою, та серце жінки весь час тяжіло додому - вона мріяла жити й померти на своїй землі. Ольга повернулася в Україну й нині мешкає в модульному містечку на Київщині. На її долю випало чимало випробувань, і сьогодні її найбільше бажання лише одне - мир і спокій на рідній землі.