Мені 84 роки. Я живу в селі Новоіванівка Амвросіївського району Донецької області. Чоловіка похоронила ще до війни. Зараз мешкаю одна. Син, невістка, онук і внучка виїхали в Польщу.
У Новоіванівці я живу з 2017 року. Син переїхав сюди першим, ще у чотирнадцятому році. Ми тоді багато чого натерпілися. Вибухи були. А тут спокійніше. Тільки літаки інколи пролітають.
Найтяжче зараз зі світлом. Його часто вимикають. У будинку холодно. Буває, що по вісім годин немає електроенергії.
Мрію про хороше і надіюсь на добре. Син обіцяє приїхати після закінчення війни. Він кожен день телефонує, бо переживає за мене.
