Історії, які ви нам довірили
Перший день війни – це взагалі не передати словами. Ці бомбардування, захоплення... Ну уявіть – війна. Потім постійно нічого не хотілося робити – морально дуже тяжко було.
Чоловік ішов на роботу, на ДРЕС, а ми думали: чи повернеться він додому, чи ні, бо стріляли скрізь. За дитиною я постійно бігала до школи, коли розпочиналися обстріли. Забирала молодшого сина зі школи, а старший уже був дорослий.
Коли були артобстріли, ми дуже хвилювалися, звичайно. У нас же родичі всі в Луганську, хвилювалися за них, бо вони жили в підвалах. А зараз, коли починають пострілювати, починаєш боятися. Чи ми вже всі звикали до обстрілів – не знаю, але страх є.
Тепер важко дуже, ми почали влазити в кредити, завжди в боргах. То виплатимо, то знову беремо.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
