Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Анастасія Іванців

"Мої батьки сидять на горищі. Кури втонули". Історії Каховської катастрофи

переглядів: 281

6 червня о 2:50 ночі стався підрив греблі Каховської гідроелектростанції, яка вже півтора роки окупована російськими військами, спричинивши наймасштабнішу техногенну та екологічну катастрофу з часів аварії на Чорнобильській атомній станції.

В зоні підтоплення опинились 80 населених пунктів. Станом на початок дня 9 червня,  тимчасово окуповані Олешки затоплені на 90%, люди рятуються на дахах будинків, чекаючи на допомогу, повідомляється про 3-х загиблих.

Анастасія Іванців пише в своєму фейсбуці:

— В Олешках в мене живуть тато, мама, бабуся, тітка і брат, - говорить моя співрозмовниця. - Годину тому я говорила з батьком, зараз звʼязку вже немає. Про те, що Олешки може затопити, дізналася моя мама з новин. Їхній будинок знаходиться в безпечнішому районі і його не затопило. А от бабусин — ближче до боліт, в низині. Орієнтовно о 15 годині у неї на городі почала підніматися вода. Батько виїхав за бабусею на машині, але його зупинили росіяни на дорозі і віджали автівку. Батько повернувся додому за іншою машиною, але проїхати до бабусі вже не зміг, оскільки дорогу затопило водою. 

Мої батьки сидять на горищі. Кури втонули

Вчора окупаційна адміністрація Олешок назвала місто найбільш затопленим на всьому лівобережжі Херсонщини. Частина людей сиділа на дахах будинків і чекала на допомогу. 

Допомога не приходила, оскільки в Олешках немає й мови про волонтерів, а найближча рятувальна станція знаходиться у Генічеську. Люди не могли додзвонитися на гарячі лінії російських рятувальників, бо з українськими сім-картками це зробити неможливо, а російська мобільна мережа не працює. Періодично проривається український звʼязок, але цього вистачає тільки на грубе: «Нам потрібен човен, а не розмови». 

Під вечір, коли ситуація вже була критичною, човни і справді пустили. Точніше один човен. Частину людей вдалося зняти з дахів, але частина, так і лишилася ночувати на дахах.

Якщо вчора вода піднімалася в районах ближніх до річки Конки, то вже сьогодні затоплює вулиці, які знаходяться вище.

— Місто повністю затоплене. Мої батьки сидять на горищі. Кури втонули, — говорить моя співрозмовниця сьогодні. 

Я намагаюся додзвонитися в Олешки до іншої співрозмовниці, але у слухавці чую лише: «На даний момент абонент не може прийняти ваш дзвінок». І так кілька разів по колу. 

Бо потоп потопом, а окупацію ніхто не скасовував.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Олешки (Херсонська область) 2023 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери переїзд психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення житло непродовольчі товари літні люди (60+) перший день війни розлука з близькими Соцмережі окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій