Мені 56 років, у мене три доньки і онук. Ми виїжджали в Умань, проживали там дев’ять місяців, а зараз повернулися додому. Діти виїхали за кордон, а ми з чоловіком і двома лабрадорами проживаємо вдома. У мене ноги хворі.

Нам добре допомагають. Церква возить гуманітарну допомогу, і від Фонду Ріната Ахметова отримуємо. Дякуємо всім за це.

Був шок, коли ми по підвалах як ховалися, виїхали з дітьми перелякані, коли в Умані шукали житло. Зараз ми вже звикли до тривог.

Ми забирали собачок з собою, двох лабрадорів. Вони нам там і дітей народили.

Війна вплинула на мене негативно - голова посивіла. Все болить, сиджу в хаті і днями плачу. Діти і онуки виїхали. Немає радості в житті, бо поруч дітей немає.

Майбутнє я бачу гарним. Закінчиться війна, і все буде Україна.