Мені 27 років. Ми живемо в селі Орлівці, біля Авдіївки. Уся сім’я працювала на Авдіївському коксохімзаводі. Коли почалася війна, ми проживали вдома. Ще два тижні у нас було більш-менш спокійно, тільки було чутно гул далеко, від Волновахи. 

В середині березня вже у нас було гучно - почали обстрілювати село, прилітати стало по сусідніх вулицях. Пропав газ, потім - світло. 

Чоловік нас із дитиною вивіз, ми були в Кам’янському. Там тільки за графіками відключали світло. 

Потім ми переїхали у Мирноград, де і зараз перебуваємо. Прикро, що довелося покинути свій дім і розлучитися з рідними. Наше майбутнє поки не визначене.