Місяць я прожив у Попасній під обстрілами. З родиною сидів у підвалі. Обстріли тривали щодня. Моя дружина була вагітною. Хвилювався за неї. Світла, води та газу не було. Їжу ми готували на пічці на вулиці. Продукти у нас були. Нам пощастило, що були запаси. 

Найбільше мене шокувало, що війна сталась. Ніхто такого не очікував.

Я залишився без нічого. Це дуже страшно. Я думав, що росіяни не будуть бомбити мирне місто, але все ж таки це сталось. 

Я виїхав з родиною самостійно. Нам пощастило, що не було обстрілів у той час. Зараз ми живемо у Дніпропетровській області. Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Не хотілось би, щоб в Україні була розруха.