«Як почнуть десь стріляти – дрож бере», – каже Аліса Жиганшина з Торецька. В день бою за місто було велике церковне свято, і вона з іншими парафіянами не ховалась у підвалах, а молилася в церкві за місто і людей.

Про обстріли, про те, як сиділи у підвалах, пенсіонерка намагається не згадувати. Вона прагне не сумувати, тішитися навіть найменшому і просить у Бога миру для рідної землі.