Дитина стала боятися гучних вибухів, звуків літаючих самольотів та вертольотів, вибито 6 вікон, зруйновано дах і стелю, погріб який знаходиться під будинком, розмерзлася системи опалення та водопостачання, дитина втратила телефон, який дуже потрібен для навчання.

Скутість від страху, надія залишитися в живих, в перші дні перебували в підвалі школи, в якій навчається старша донька, а після того як зрозуміли, що це сховище не врятує життя, втікли у бомбосховище, яке було побудовано за довго до війни і було надійнішим, перебували там, крім нас 1700-2000 людей: безхатьки, з туберкульозом і так далі, жили на піддонах, а наша бабуся, якій 70 років спала на стільці, бо і піддонів не вистачало і через вік і здоров'я вона не змогла б на нього сісти чи встати, не зважаючи на жахливі умови жили там довго, ба дуже страшно було іноді, навіть вийти за двері сховища та приготувати на кострі їжу.

Дитина зрозуміла, що це війна, бо з самого початку почали літати літаки і зривати мости, це було на скільки страшно, що молилися тільки про те, щоб вижити.

Кожен день і кожна хвилина були наче пекло, бо на сам перед боялася не за своє життя, а за дитину, і взагалі дітей, які ні в чому не винні, а вже переживають такий жах.

Психологічні проблеми, наразі є у всіх з нашої родини. Бо навіть декілька днів тому, коли ракета прилетіла в наш будинок молоді і спорту-це нагадало часи постійного обстрілу, взривів і страху. Якщо раніше донька спокійно переносила шум літака, чи вибуху - то зараз все навпаки: біжить в коридор, закриває вуха і голову від страху.

Так як моя доня отримує пенсію по втраті годувальника, а на той час це було 1700грн. зняти ми їх з картки не могли. Було і нестача їжі і медикаментів, для доні намагалася зайняти грошей, попросити у друзів і сусідів, які залишилися у місті, а сама могла поїсти трохи 1 раз в день і випити трохи чаю, бо було дуже холодно.

Маю тільки фото. Бо фотографувала дитину в бомбосховищі. Намагалися хоч трохи підіймати собі настрій, коли мріяли про спокій, мир, теплу ванну, світло і теплу смачну вечерю.