Донька не  ходить у школу, мало спілкування. Постійно переживаю за безпеку своєї сім'ї.

Були вдома, подзвонив тато. Сказав, що летять ракети. Паніка, страх.  Вона тоді тільки зраділа, що не треба йти у школу, бо мала бути контрольна робота. Старалась не панікувати.

Кожен день страшний, перебуваючи у Харкові. Але тут наш дім. Нам нікуди іти. 

Батьки були в окупації у Куп'янському районі, було дуже страшно за них. У перші дні війни були страшенні черги у магазини, аптеки.