З початком війни, у 2014 році, ми виїхали з Мар’їнки до Волновахи, а в 2022-му переїхали в місто Синельникове Дніпропетровської області. 

У перші дні ще було світло, газ. А на ранок 25 лютого вже відключили тепло, потім світло, і десь на третій день вимкнули газ. Ми майже весь час були в підвалі. Страшно було  за дітей і своє життя.

Ми виїжджали з колишнім чоловіком на машині під обстрілами. По дорозі були розстріляні люди, машин згорілі, «Гради» стирчали з землі. Дуже страшно було. 

З собою ми забрали тільки сусідів з маленьким хлопчиком. Вся наша машина була посічена уламками.

Ми залишилися без житла, без майна, в чужій хаті. Мої діти від страху посивіли. Звісно, були психологічні проблеми, але якось навчилися тримати себе в руках. Віримо в краще майбутнє. Намагаємося жити далі, вірити, що все буде добре.