«Мої діти перестали помічати стрілянину»

За час війни Ольга Рудковська з трьома дітьми переїжджала з місця на місце. Вона намагалася уникнути небезпеки, але ніяк не вдавалося. У підсумку їм пощастило - благодійна організація вивезла із зони конфлікту і навіть надала комфортне житло.

Як тільки почалася війна, я переїхала з глустя в Донецьку область до свекрухи, в цивілізацію. Там на вулицях асфальт, в будинку газ. Стріляли, але далеко. Я особливого жаху не відчувала. Потім посварилася з чоловіком і поїхала до мами в Луганську область.

Коли ми жили в Донецькій області, я отримувала гуманітарну допомогу від Ріната Ахметова з самого початку до кінця. Допомогу давали на мене і на дітей. Тоді мені це дуже сильно допомагало, тому що я знімала житло на дитячу допомогу. І ці пакети з продуктами нас сильно виручали, інакше ми б були голодні.

Коли я почала переоформляти дитячу допомогу, нам з дітьми дали статус переселенців і переселили з «сірої зони». У нас будинок стояв майже на кордоні, а у мене троє дітей. За весь цей час вони настільки звикли до стрільби, що здається, навіть перестали помічати. І зараз, коли ми живемо в тиші, для них це дико.

Ми потрапили в проект благодійної організації, і нам дали будинок з усіма умовами для дітей: туалет, ванна, у кожного своя кімната. Я про таке і мріяти не могла! А дітям яка радість!

Я мрію, щоб був мир і була робота, щоб мої діти ні в чому не потребували.