Після початку війни у місті почались обстріли. Моє життя змінилось кардинально. Вибухи було чутно постійно. Все відбувалось дуже швидко, я зібрала речі та виїхала. Головне було вивезти дитину. Батьки залишались у місті ще декілька місяців. Згодом їх вивезли волонтери. 

З двома сумками я приїхала до Дніпра. Мого будинку більше немає. Все, що я заробляю, віддаю за оренду житла. Добре, що видають гуманітарну допомогу. Зараз я чекаю тільки миру. Сподіваюсь, що моя дитина житиме в тиші та спокої.