Коли почалася війна, я жила на Північній Салтівці. Росіяни почали наступати, і місто накрило ракетами та снарядами.

Обстріли були такої сили, що руйнувались будинки.

Ми з родиною сиділи у підвалі. Моєму сину було шість років, тому я дуже хвилювалась за його моральний стан. Він постійно плакав. У перші дні війни ми з чоловіком прийняли рішення про евакуацію. Виїхали до моїх батьків у Сумську область. Речей із собою я взяла мало. 

Зараз я сподіваюсь на завершення війни. Кожного дня чекаю на перемогу. Я дуже хочу повернутись додому.