Бондаренко Наталія, вчитель, Канівська гімназія імені Івана Франка Канівської міської ради Черкаської області

«1000 днів війни. Мій шлях»

Гіркий, божевільний світ, у якому все продається і все купляється, у якому так легко розмінюється людське життя. Він забув про вічну істину: живімо в злагоді!  Майже тисяча  днів і ночей стали випробуванням для кожного з нас на перевірку нашої совісті, чесності, гідності, мужності.  Скільки людей, стільки й доріг.

Мій шлях – моя молитва.

«Отче наш, що єси на небесах!»

Як добре, коли є батько. Є кому підтримати, навчити, порадити.  У шестирічного Михайлика не стало тата. Він загинув як Герой. Дитині не наважились про це сказати. А Михайлик жде й сьогодні свого татуся, нікого не підпускає до поламаної машинки, бо довіряє лише йому одному.

Батьку наш Небесний, захисти обездолених діток, стань їм видимою і невидимою допомогою!

«Нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі..», – промовляють тисячі людей.

До нашої школи завітав випускник 2014 року Солонченко Євгеній якраз напередодні новорічних свят. У гімназійній  залі стояла красуня-ялинка, а кумедні першокласники водили хороводи, читали вірші. Радісно й  натхненно всі зустріли Женю, та з почуттям провини.

Мовляв, як ми можемо тут веселитись, коли іде війна і скільки навколо горя. Та воїн-випускник розрадив усіх добрим словом: «Ми ж там воюємо, захищаючи вас, щоб ви тут раділи». Воістину святі слова!

Не стало Солонченка Євгенія, старшого навідника протитанкового взводу морської піхоти. У 26 років поліг смертю хоробрих. Вічна Йому пам'ять! Слава Україні! Героям Слава!

«Хліб наш надсущний дай нам сьогодні. І прости нам провини  наші, як і ми прощаємо боржникам нашим», – шепочуть і мертві, і живі.

Стояла стужавлена мати на перехресті доріг, прикипівши очима до неба. Її очі звали сина. Тремтячі руки, як два перебитих крила змученої пташки, намагались злетіти й розчинитися у високості. Що її чекає тут, на землі?  Життя матері там, де її син.

Пресвята Богородиця, висуши криваві ріки сліз нещасної неньки, допоможи їй зустрітися із сином і більше ніколи не розлучатися. Боже, хай усі Матері будуть щасливі!

«І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого...»

Боже милосердний,  дай сили прожити чесно і праведно, не зрадити тих, хто своїм життям прокладає дорогу нам, хто рятує нашу рідну Україну від знахабнілого ворога! Дай Боже, нам животворящої любові, нездоланої віри, невмирущої надії!

«Бо твоє є Царство, і сила, і слава Отця і Сина, і Святого Духа навіки. Амінь».

Мій шлях не має кінця, бо моя молитва – вічна. Вона – в моїх дітях та онуках, вона – в моїх учнях та ученицях, вона – в кожному моєму подиху, погляді, кроці життя.