Кириченко Каріна Дмитрівна, 16 років, учениця 11 класу Остерського ліцею #2, м. Остер

Вчитель, що надихнув на написання єсе: Смовська Ірина Юріївна

Конкурс єсе на тему "Війна в долі моєї родини"

"У всякого своя доля...", - такими вічними словами висловлюєвався пророк українського народу Тарас Григорович Шевченко. Як-не-як, але вони мають силу. Силу істини, що непереможним птахом кружляє понад поколіннями. Усе в цьому світі створене для чогось. Кожна людина має власне призначення. Кожен народ обирає свій шлях. Іноді цей шлях веде до розвитку та прогресу, а іноді спрямований на біль, регрес та чужі страждання. Зіткнення цих різних доріг спричиняє боротьбу. У ній хтось руйнує та забирає, а комусь доводиться захищати та повертати.

Як не кажи, однак любити та будувати набагато важче, аніж ненавидіти й знищувати. Саме тому світло завжди перемагає морок - добро є сильнішим. Однак заради цієї бажаної перемоги і ньому, мов у Левові перед нападом на здобич, має прокинутися справжній дух боротьби. Має розкритися вся та могутність, що снує всередині. Саме цих рис потребують справедливість і незалежність.

Свобода сьогодні - надважливе поняття. Особливо для нас, українців. Людей, котрих постійно намагаються "приручити", мов тих волів. Проте козацька вільна свідомість не дає змогу цього зробити. Певно, тому доля українського  народу така важка. Він постійно відстоює, захищає та бореться за своє, за власну дорогу численними втратами й жертвами. Саме тому український народ є сильним. Він відвоює свій незалежний шлях, бо в ньому попри все завжди лишається любов та повага до ближнього.