До війни я жила в Дружківці. Так тут і залишаюсь. Під моїм піклуванням залишається рідний дядя. На початку війни були проблеми із водою та світлом.
Мій чоловік евакуював людей з Бердянська. Бачив тяжкі історії, що відбилось на його здоров’ї. Тиждень тому він помер від онкології. Під час хіміотерапії стався інсульт.
Зараз я сподіваюсь тільки на закінчення війни, бо мені одній виживати в такій обстановці дуже важко.
