Я ніколи не жалівся на життя. У мене було все: і будинок, і власна справа. Після початку повномасштабного вторгнення всього цього не стало. Росіяни окупували село і зайняли мій будинок, тож з дружиною довелося виїхати. З собою взяли тільки дві сумки та поїхали, все залишивши вдома. 

Пів року ми прожили на заході України. Уже в евакуації дізнались, що мати моєї дружини загинула від обстрілу.

Після визволення села повернулись додому, відновили будинок, а після підриву Каховської ГЕС будинок повністю затопило. Зараз він не придатний до життя. Але я все одно вірю в нашу перемогу. Коли настане мир, я хочу відновити свою справу й почати все спочатку.