У Мар’їнці у мене згоріло все, що було. З першого дня війни місто бомбили росіяни. Води, світла та газу не було. Місяць я буквально виживав. Найбільше мене шокувало, що війна все ж таки розпочалась. Доводилось весь час сидіти в підвалі.
Я сподівався, що місто не будуть руйнувати, але снаряди прилітали в будинки.
Виїжджав з Мар’їнки під обстрілами. Тоді у місті ще щось залишалось, зараз там зруйноване все. Мій будинок згорів, я залишився безхатьком у шістдесят два роки. Майбутнього для себе я не бачу, адже у мене не залишилось нічого.
