Про початок війни ми з інтернету дізналися. Коли їхали на роботу, ще було тихо-мирно. До 12 липня було все добре, а тоді почалися обстріли міста. 

У 2022 році ще було все гаразд: ще Каховське водосховище існувало і вода була. Звичайно, обстріли – це найстрашніше, що може бути. Ми, на жаль, і тут те саме переживаємо. Наш п’ятиповерховий будинок пошкоджено. 

Мої рідні всі живі і здорові, але майно пошкоджене: скло повилітало з усіх кімнат і на балконі. 

Ми виїхали до Чорноморська, коли вже фактично щодня були обстріли. Батько в Полтаві. Він інвалід першої групи по зору, там лікувався і там залишився. А мама померла від інсульту.

Хочемо миру, а як воно буде – хто знає? Як буде, так і будемо сприймати, ми ж усе одно нічого не змінимо. 

Хочу, щоб у мене була гарна пенсія, щоб було житло своє. Мені 59 років, а в мене немає житла. І ще хочеться, щоб було здоров’я у всіх рідних і близьких.