У перший день війни мені зателефонувала донька з Києва та повідомила, що почалась війна. Я дуже злякалась за неї.

За час війни мене найбільше шокували обстріли. У мене вискакувало серце від грохоту, я ховалась під ліжком. Мій молодший син кричав під час кожної тривоги, після чого я вирішила виїхати. Згодом ми повернулись, бо дуже дорого було орендувати житло. Зараз я чекаю, що буде далі. Не виключаю, що знову доведеться бігти від війни.