У підвалі я провела кілька місяців. Нам з донькою та мамою допомагали, тому гострих проблем із їжею чи водою не було. Якби я була сама, було б значно важче.

Найбільше мене шокувало те, що гинуть люди. Після кількох прильотів поруч і через стан дитини, яка почала тремтіти, я вирішила виїжджати. Мати залишилася вдома.

Я поїхала до Молдови - найближчої точки за кордоном, приблизно за 400 кілометрів. Там мені добре допомогли. Потім повернулась додому. 

Війна вплинула на мою родину психологічно. Своє майбутнє я не планую.