Після початку війни у Гуляйполі почались обстріли. Три тижні я сиділа в погребі. Було дуже холодно. Стріляли цілодобово. Нічого не працювало. Не було продуктів та води. 

Мене шокувало, що стріляли по школах, дитячих садках. "Гради" і ракети гатили по всьому. Не звертали уваги на те, що влучали по цивільних об’єктах.  

Я також потрапила під обстріл, коли йшла по вулиці. Так швидко не бігала ніколи в житті. 

Коли оголосили загальну евакуацію, я з родиною вирішила виїхати. Нас вивезли автобусами. 

Гуляйполе зруйноване. Куди мені повертатись? Хіба не можна зупинили війну? Я би дуже хотіла, щоб місто відновили. Все буде добре.