Я жила в Гуляйполі. У перший день війни у місті була паніка. Ситуація була дуже напруженою. Потім почались обстріли. Було дуже небезпечно. Весь час я сиділа в підвалі. Заради дитини я вирішила виїхати. 

Я досі не можу прийняти цю ситуацію. Думала, все це ненадовго. На жаль, ні. Це продовжується і гинуть люди. 

Всі мої рідні виїхали до Запоріжжя, в тому числі бабусі та дідусі. Зараз чекаємо миру, аби повернутись додому.