Коли почалась війна, я залишилась вдома. У мене була тримісячна дитина, тому я нікуди не ходила. Коли обстріли стали ближчими, я пішла до підвалу. Було дуже страшно. Я весь час хвилювалась за дитину. 

Я бачила, як горіли будинки. Вибухи я чула постійно.

Вся Луганська область страждала від війни. Довелось виїхати з Гірського машиною. Було небезпечно. Ми доїхали до Дніпропетровської області. Далі їхати я не хочу, залишаюсь ближче до рідного дому. 

Моя мама залишилась в окупації. Я одна живу з двома дітьми. Зараз чекаю миру. Сподіваюсь, моє житло вціліє.