Тетяна виїжджала з Сум, коли там було небезпечно
Мені 59 років. Я живу в Сумах. Коли почалась війна, ми переїжджали в Лебедин. Ми взагалі не чекали такого, я морально не була готова до подібного. Звісно, ми зіткнулись з браком їжі. Я думаю, що в усіх таке було. Тим паче - в людей, які не готувалися до війни.
Ми живемо в багатоповерхівці, ховатись нам було ніде. Тому поїхали в районний центр - там було де заховатися.
Багато моїх знайомих і родичів виїхали за кордон, але багато з них уже повернулися. І ми - теж. Ми в Сумах зараз, уже пів року як повернулися.
Спочатку було важко жити з думкою, що в моїй країні війна. Але зараз уже все добре. Я гуляю та займаюся йогою, онуків нянчу. Мої рідні біля мене, працюють. Я вірю, що все буде добре, але не схоже на те, щоб війна скоро скінчилась. Скоріше б політики домовились, щоб не гинули люди.
