Я збиралась на роботу. Мені зателефонували і сказали, що почалась війна. В обід я почула перші вибухи. В березні село окупували росіяни. Я боялась за дітей. У мене їх шість. Мене шокувала розруха та життя на війні. Запаси продуктів у мене були, а ліків майже не було. Аптеки не працювали, в магазинах все було дуже дорого.

Я не знала, як виїхати з окупованої території,  бо стояло багато блокпостів. 

Виїхати з села мені запропонувала знайома. Великою колоною ми виїжджали через Давидів Брід. Майже добу ми знаходились в дорозі. Зараз я живу в Кривому Розі. Тут є квартира моєї сестри, яка виїхала до Польщі. Я чекаю миру та вільного майбутнього.