Я живу в Нікопольському районі. Зараз тут тривають бойові дії. Вибухи чутно з першого дня війни. Коли підірвали Каховську ГЕС, я довгий час був без води. Коли почали привозити, стало легше. 

Мене шокувало, що гинуть мирні люди. Страшно усвідомлювати, що на їхньому місці міг бути я.

Я думаю про це щоразу, коли виходжу з підвалу. Важко бачити, як снарядами знищують село. Добре, що всі допомагають один одному. Фонд Ріната Ахметова не забуває про людей, допомагає. 

Мій брат зараз воює у ЗСУ. Дитину я вивіз у безпечніше місце. У мене є постійне напруження від того, що може прилетіти снаряд й зробити мене калікою. Я б дуже хотів жити спокійно і без війни.