Я зараз в лікарні, по інвалідності. Мені 50 років. На роботу ніде не беруть, бо серце хворе. Зараз я в лікарні в Дніпрі, а проживаю в Донецькій області.

24 лютого був на роботі. Нам сказали, що війна, і всіх розпустили по домівках. У перші дні, навіть весь перший місяць, не було води. Медикаменти потрошку привозили, а магазини були всі зачинені.

Ми находилися весь час у своєму місті, у нас було навіть два прильоти. Діти спочатку виїхали у Дніпро, тому що у нас роботи немає.

Ми постійно відчуваємо напруження під час сирени. Чим більше сирен, ти більше психологічних проблем.

Якби ми дужче схилилися одне до одного, було б найкраще. Думаю, що війна скоро скінчиться.