Історії, які ви нам довірили
Бомбили Донецьк... Я і тоді не розуміла, що це. Бачила, як заходили літаки, коли скидали бомби, бачила дим. Ніхто не знав, що це. Я тоді була на роботі, на ринку «Господар», на трасі, недалеко від Донецька, за Ясинуватою. Це був травень чи червень 2014 року.
14 вересня 2014 року обстріляли нашу вулицю Степову в селищі. Загинуло четверо людей: сусід, дві бабусі й чоловік.
Ми постраждали більше психічно, але в чоловіка виявився осколок у спині, хоча це була неглибока рана. Наш будинок був зруйнований. Але ми нікуди не виїжджали, три місяці сиділи в підвалах.
Зараз ми живемо в «сірій зоні», тому пересування із селища ніякого практично немає. У безпеці ми себе не відчуваємо, тому що бойові дії, хоч і неактивні, але тривають.
Я мрію, щоб діти повернулися додому і нас не обстрілювали. Діти роз’їхалися, як тільки почалися бойові дії, зі мною тільки чоловік і старенька мама.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
