«Немає нашого хлопчика більше… Нашого доброго та світлого хлопчика!», – так згадують знайомі п’ятнадцятирічного Михайла, якого застрелили окупанти.
Звичайний українській підліток – люблячий син, добрий друг – все життя попереду.
«Кожного разу ходила мама скупитись, а в цей раз попросився він, дуже просився», – згадує знайома.
«Міша був хорошим та добрим другом для мого сина!», – каже мама товариша Мишка.
15 квітня Михайло з другом пішли в магазин – в село Гаврилівка (Бериславський район Херсонської області), завезли хліб та муку.Побачили російських військових з автоматами, злякались і почали тікати. Михайла підстрелили та забрали з собою в невідомому напрямку.
Мати, сподівалась знайти його у лікарні, натомість знайшла в морзі.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
.png "«Я не хотіла жити в окупації»")
.png "«Снаряд розірвався біля мене»")
.png "Імена")
