Після початку повномасштабної війни наше життя змінилося назавжди. Те, що раніше здавалося звичайним і простим — спокійний ранок, навчання, прогулянка, зустріч із друзями чи поїздка кудись, — стало справжньою розкішшю.

Найстрашнішим для нашої родини був один із днів масованих обстрілів Києва. Від самого ранку лунали сирени, а потім почалися вибухи. Ми прокинулися від гучних звуків і, не розуміючи, що буде далі, намагалися якнайшвидше знайти безпечне місце. Найважче було дивитися на дітей, які боялися кожного вибуху й постійно запитували: «Мамо, а коли це закінчиться?»

У такі моменти дуже хочеться забрати весь страх дитини собі, але ти й сам не знаєш, що буде через кілька хвилин. Після обстрілу наставала тиша, але спокою не було. Ми продовжували прислухатися до кожного звуку, боячись, що все почнеться знову. Саме тоді особливо гостро усвідомлюєш, наскільки крихким стало звичайне дитинство. Для нашої родини найстрашніше — не лише вибухи, а й те, що діти змушені рости в реальності, де сирена, укриття та страх за життя стали частиною повсякденності.

Моя донька дуже активна, творча, має лідерські якості та завжди цікавиться чимось новим. Вона любить танці, ведення TikTok, блогерство та командні ігри, зокрема волейбол.

Ця зима була непростою через постійні тривоги, перебої та загальну напружену атмосферу. Зараз у Києві тривають регулярні обстріли, тому дитині особливо потрібна можливість хоча б на певний час змінити обстановку, відпочити від постійного стресу та відчути себе в безпечному й позитивному середовищі.

Ми з чоловіком постійно на роботі й не завжди можемо приділяти дітям стільки уваги, скільки хотілося б. Саме тому нам особливо важливо подарувати доньці хоча б трохи радості, безпеки та віри в те, що попереду обов’язково будуть світлі й щасливі дні.