Про початок війни ми дізналися з телебачення, коли ввімкнули телевізор. Дуже сумно було, звісно.

Світла інколи не було, люди складали пічки самі і готували на вулиці. Виживали, як могли. Сусіди поруч були, і ми разом усе пережили, слава Богу. Працюємо зараз потихеньку. Допомагаємо одне одному, разом тримаємося. Діти залишилися без роботи. Тяжко виживати, але ми стараємося.

Шокували обстріли. Це було зовсім поруч із нами. Наші хлопці захищали нас, за 400 метрів від нас були. Страшно було, тяжко було думати, що прилетить із іншого боку.

Приємно, що всі наші сусіди дуже дружні. Всі тримаємося разом, ніхто ні від кого не відвертався.

Надіємося, що цей жах скінчиться, і все буде в нас добре.