У мене хвороба суглоба, і до війни я лікувався майже протягом трьох років.

Перші десять днів війни ми були в сховищі з друзями, а потім виїхали в Полтавську область. Там люди дуже нам допомогли, приносили їжу. Згодом ми повернулися до Харкова і знову виїхали - в Сумську область. А саме зараз перебуваємо в Латвії. 

Навколо коїться справжній жах. Моє місто бомбардують айже щодня. Люди гинуть. Мій батько роботу втратив.

У нас були собака, кіт і морська свинка. Морську свинку ми забрали, а собаку і кота залишили на тітку. Вона їх годувала і наглядала за ними. 

Я сподіваюся, що війна закінчиться, ми повернемося до нашого рідного міста і будемо жити ще краще, ніж жили до початку війни.